Фільм «Ділова жінка» (Workin Girl, 1988) забрала чотири премії «золотий глобус»
Якщо коротко про сюжет, то головна героїня Тесс розумна та старанна, але не має якоїсь елітної освіти, працює секретаркою. Одного разу до неї приходить ідея, яку вона намагається просунути.
Цікаво роздивлятись всі деталі - сукні і зачіски 80- х, офіси, старі телефони, фондовий ринок, який працює по телефону. Музика в цьому фільмі отримала «Оскар» до речі.
З цікавого, що мене зачепило
- Жінка керівник визиває здивування, це на межі «неможливого» і коли в Тесс зʼявляється кабінет, її подруга кричить в опен спейсі, що «Тесс це зробила!» Зараз не 1998, не 2008 і навіть вже не 2018, а жінка керівник все ще не на рівні з чоловіками! Це все ще про «прорвалась», це ще досі про здивування. Ще досі існує доволі суттєвий гендерний розрив в оплаті праці. Просто задумайтесь скількох жінок ректорок університетів в Україні ви знаєте?
- Коли Тесс стає секретаркою новою керівниці вона намагається збагнути її успіх та перейняти її стиль відносин. Загалом стрічка побудована так, що ми дивимось на все очами Тесс. Акцент який вона робить - це якийсь пошлий жарт керівниці в суспільстві чоловіків, якийсь дуже жіночий і в той час строгий одяг, якісь неформальні телефонні розмови, де звучить загадково «не по телефону».
Дакота Джона в її «50 віддтінках» нервово курить в стороні перед Мелані Гріфіт в ролі Тесс. Те як Тесс закусивала губу, чи облизувала її, з певною еротичністю постійно!)
- Фільми загалом є відображенням реальності а також тим, що ту реальність диктує. Поп культура каже, що зараз модно, який одяг, яка музика, який лексикон, які цінності. Наприклад правильним та модним є тренд на екологічність) Для якогось бренду суто для приваблювання клієнтів, для іншого релігія.Так чи інакше образ в кіно може стати ідолом, шанувальники будуть шукати шарф Гриффиндор чи укладати волосся, як головний герой чи червоний автомобіль без криши. Цей фільм задає планку для жінки, для жінки керівниці - будь сексуальна але не доступна, будь бездоганна, будь ідеальна, будь професійна, будь вродлива. Це мінімум на мінімальну зарплату)) В той час як чоловіку потрібно лише одягнути темний костюм з білою сорочкою)
- Ну і само собою була романтична гілка фільму. Яка знову каже, ніби як в Попелюшці, що якщо хочеш чогось змінити тобі потрібен мужик. Оскільки це сучасна (1988 року) попелюшка, то і погляди сучасні - весілля не обовʼязкове, але без мужика діла не буде)
Якщо коротко про сюжет, то головна героїня Тесс розумна та старанна, але не має якоїсь елітної освіти, працює секретаркою. Одного разу до неї приходить ідея, яку вона намагається просунути.
Цікаво роздивлятись всі деталі - сукні і зачіски 80- х, офіси, старі телефони, фондовий ринок, який працює по телефону. Музика в цьому фільмі отримала «Оскар» до речі.
З цікавого, що мене зачепило
- Жінка керівник визиває здивування, це на межі «неможливого» і коли в Тесс зʼявляється кабінет, її подруга кричить в опен спейсі, що «Тесс це зробила!» Зараз не 1998, не 2008 і навіть вже не 2018, а жінка керівник все ще не на рівні з чоловіками! Це все ще про «прорвалась», це ще досі про здивування. Ще досі існує доволі суттєвий гендерний розрив в оплаті праці. Просто задумайтесь скількох жінок ректорок університетів в Україні ви знаєте?
- Коли Тесс стає секретаркою новою керівниці вона намагається збагнути її успіх та перейняти її стиль відносин. Загалом стрічка побудована так, що ми дивимось на все очами Тесс. Акцент який вона робить - це якийсь пошлий жарт керівниці в суспільстві чоловіків, якийсь дуже жіночий і в той час строгий одяг, якісь неформальні телефонні розмови, де звучить загадково «не по телефону».
Дакота Джона в її «50 віддтінках» нервово курить в стороні перед Мелані Гріфіт в ролі Тесс. Те як Тесс закусивала губу, чи облизувала її, з певною еротичністю постійно!)
- Фільми загалом є відображенням реальності а також тим, що ту реальність диктує. Поп культура каже, що зараз модно, який одяг, яка музика, який лексикон, які цінності. Наприклад правильним та модним є тренд на екологічність) Для якогось бренду суто для приваблювання клієнтів, для іншого релігія.Так чи інакше образ в кіно може стати ідолом, шанувальники будуть шукати шарф Гриффиндор чи укладати волосся, як головний герой чи червоний автомобіль без криши. Цей фільм задає планку для жінки, для жінки керівниці - будь сексуальна але не доступна, будь бездоганна, будь ідеальна, будь професійна, будь вродлива. Це мінімум на мінімальну зарплату)) В той час як чоловіку потрібно лише одягнути темний костюм з білою сорочкою)
- Ну і само собою була романтична гілка фільму. Яка знову каже, ніби як в Попелюшці, що якщо хочеш чогось змінити тобі потрібен мужик. Оскільки це сучасна (1988 року) попелюшка, то і погляди сучасні - весілля не обовʼязкове, але без мужика діла не буде)
Comments
Be the first to add a comment
Log in to comment