Три дні тому поширила у FB допис факультету іноземних мов Львівського університету про "Укрінгліш" і відчула, що треба висловити власну думку з цього приводу, як учасниці філологічного егрегору :-)

Відчуваю, що тема цікава, то хочу дати свій коментар як магістр філології, викладач, перекладач (можна вжити фемінітив, кому до вподоби, нічого не маю проти фемінітивів :-) і просто, як людина, яка кохається у мовах.
Мова - це живий організм зі своїми правилами, законами і процесами, які постійно в ній нуртують (я цьому вчу всі всіх своїх учнів). Тому неологізми, запозичення, словотвір, жаргон, арго, сленг, субстрати, суперстрати, адстрати, кальки і т.д. то все закономірно і абсолютно НОРМАЛЬНО - так мова живе і розвивається, або гине :-))))
Словотвір і запозичення роблять мову живою і прекрасною, самобутньою (згадаймо наші улюблені галіцизми, багато з яких запозичені з інших мов "креденц", "філіжанка", "шляфрок", "андрути" і ми ними гордимося і хизуємося, правда ж ;-)).
Я люблю "золоту середину", думаю, що "мовне пуританство" як і "мовний лібералізм" можуть бути однаково небезпечними. Як людина, яка дуже любить свій предмет, я вважаю, що мова заслуговує на ніжне, делікатне ставлення, з повагою, а особливо - українська мова, яка і так багато пережила травм і знущань на своєму віку. Тому, особисто мій підхід: "не годувати її усім чим є бездумно".
Що я маю на увазі: зараз набуває обертів тенденція до запозичення англіцизмів (якби йшлося про русизми чи була б така сама полеміка на їх захист :-)))))). Англіцизми, через розвиток ІТ сфери, міжнародних бізнес процесів і т.д. справді дуже часто замінюють українські слова (англійська значно лаконічніша в цьому плані) а часом входять в мову як самостійні одиниці, не маючи відповідника, або охоплюючи більше семантичне поле.
Наприклад: "хакер" (дивимося етимологію слова: early 13c. (as a surname), "a chopper, cutter," perhaps also "one who makes hacking tools," agent noun from hack (v. 1). Meaning "one who gains unauthorized access to computer records" is attested by 1975, and this sense seems to suggest hack. Український переклад - "рубати, тесати", якби ми переклали це слово і "локалізували ;-)" мабуть вийшло б "рубака" :-))). В 1975 році це слово набуває іншого значення в комп'ютерних технологіях і означає особу, що намагається отримати несанкціонований доступ до комп'ютерних систем. Це слово потрапляє до нас у цьому значенні, а не в значенні "людини, яка щось рубає".
Ще один приклад: "like" в значенні не подобатися, а вподобати допис, поставити значок "палець догори". Завдяки українським блогерам також прижилося слово "вподобайка" милозвучне, веселе. Подивимося, яке зі слів виживе :-))))
Тепер слова, які мають латинське (дуже часто) походження, і прийшли до нас через англійську, це зустрічається в бізнес лексиці: "cooperation" "кооперація". Розбираємо: "co" - префікс, який означає "разом", "спільно", "з", (інші приклади: координація, конституція) + "operare" з латинської "діяти", "працювати", "виконувати" = на виході отримуємо "спільно діяти", "разом виконувати" і т.д. В українській є відповідник: "спів (спільно, з, разом) праця". Туди ж "ко-лаборація" від латинського "laborare" працювати. Проте, англійці використали слово германського походження "work" (Old English weorc (noun), wyrcan (verb), of Germanic origin; related to Dutch werk and German Werk, from an Indo-European root shared by Greek ergon) при формуванні слова "коворкінг", чому так, запрошую подумати самостійно :-)
І таких прикладів безліч. Тепер давайте замислимось, які відчуття породжує в нас слово "кооперант" і "колаборант"? "Кооперант" напевно ніяких особливих емоцій не викликає, скоріше асоціації з "кооперативом" а от "колаборант".... а особливо у час війни.... (слово за своє довге життя на наших теренах набуло свого емоційного наповнення).... Тепер задумаймось над поширеною зараз фразою "проект здійснений у колаборації з" (калька з англійської "in collaboration" - "у співпраці"). Так вони колаборанти? :-)))) і так і ні :-)))

Щойно зрозуміла, що написала цілий лонгрід :-) тому продовження буде окремим розділом.