Із Володимиром Яворівським мене пов’язують десятиріччя теплих стосунків і взаєморозуміння. Однак головними є роки моєї юності, коли я працював парламентським кореспондентом у Кремлі, а Володимир Яворівський був народним депутатом СРСР, одним із лідерів демократичних сил в українській делегації і одним із перших прихильників української незалежності, що висловлював свої політичні погляди з великих трибун. Це був надихаючий приклад відданості Україні, який переконував мене, що наша свобода може стати реальністю вже найближчими роками, що я побачу незалежну Україну. І за це я завжди буду вдячним Володимиру Олександровичу - за цю готовність боротися за свої ідеали тоді, коли ніхто ще не знав, чим закінчиться ця боротьба. І ще він був дуже красивою людиною, усміхненою і пластичною. Те, що саме такі люди стають провісниками ідей, у які ти віриш замолоду, є дуже важливим.
упокой, Господи, душу раба Твого Володимира! Я бачив Володимира Яворівського на богослужіннях у Видубицькому монастирі. Він справляв враження відкритої людини, тепло вітав незнайомих людей, які зверталися до нього.
А я памятаю його виступ на київському центральному стадіоні, коли його виступ заплескували і не давали йому говорити, а стадіон був заповнений робітниками з підприємств, яких привели, стрійними, колонами і мене в тому числі, з заводу "Комуніст". Не приємні були відчуття, коли гонять всі одного, як привикли!
Dimitri Vasylev
Дякую за цю історію
L
Відходить епоха, небагато їх залишилося, тих хто тоді витягував Україну з ссср