На лінії зіткнення між Україною і окупованими територіями Донбасу пройшов перший в цьому році обмін полоненими. Звільненим, втім, не вдасться відразу ж возз'єднатися зі своїми сім'ями - вони будуть проходити такий самий карантин, як і всі інші українські громадяни, які повертаються в країну. Одного з колишніх полонених з пораненням відразу ж відвезла машина «швидкої допомоги».
І, тим не менш, те, що не дивлячись на карантин і складну ситуацію як в Росії, так і в Україні, обміни тривають - нехай і не в тому темпі, на який розраховував Володимир Зеленський після свого приходу до влади - вже відрадний факт.
Київ розраховує на звільнення понад 200 осіб, які перебувають в ув'язненні в тюрмах «народних республік», анексованого Криму і самої Росії. Як це не парадоксально, але звільнення тих, кого утримують на Донбасі, домогтися простіше тому, що такі обміни вписуються в російську концепцію «прямих переговорів» українського керівництва з маріонетковою владою «народних республік». Коли ж мова заходить про Росію і Крим, українські переговорники стикаються вже не з цією формулою, а з російським правосуддям, яке, як відомо, невинних не засуджує. І для того, щоб звільняти найвідоміших в'язнів російських колоній - таких, як Олег Сєнцов - потрібні прямі переговори президентів. А для звільнення ув'язнених в Криму – серйозний міжнародний тиск. Як відомо, керівники Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров і Ахтем Чийгоз були звільнені тільки після переговорів Путіна з турецьким президентом Реджепом Ердоганом.
І, тим не менш, обміни полоненими або якщо бути точним - звільнення заручників Москви, стали єдиним реальним результатом зусиль Володимира Зеленського на донбаському напрямку. Кремль не збирається припиняти війну. Розведення військ вдалося домогтися лише на ділянках, погоджених ще за часів попередника Зеленського Петра Порошенка. Обстріли української території не припиняються й досі. Немає ніяких реальних зрушень, які дозволяли б говорити про можливу реінтеграцію Донбасу. Навіть одні й ті ж домовленості сторони трактують абсолютно по-різному. Якщо для офісу Зеленського створення консультативної ради за участю представників України та окупованих територій стало приводом до розмов про участь громадськості та представників переселенців, то для Кремля - демонстрацією готовності Києва до прямого діалогу з владою «народних республік». Про скандали, які викликає кожна домовленість, я вже й не згадую. Домовленість про консультативну раду привела до протестів біля президентського офісу і закликів до відставки його керівника Андрія Єрмака, а міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що процес створення цієї ради призупинений.
Але сказати, що процес не рухається, було б не правдою. Рухається, але в іншому напрямку. Ще кілька тижнів тому лінія зіткнення, на якій сьогодні відбувся обмін полоненими, була просто лінією зіткнення, через яку щодня переміщалися сотні людей в ту і іншу сторону. Зараз це - справжній кордон. Влада «народних республік» скористалася пандемією для того, щоб заборонити рух через лінію зіткнення (і між самими «республіками» теж). Однак з російської сторони кордон фактично відкрито: наступного дня після остаточного перекриття лінії зіткнення російське уряд вніс зміни до власного рішення і дозволив переміщення через кордон українським громадянам, які проживають на окупованих територіях Донбасу. Це єдина категорія іноземців, які можуть в'їжджати в Росію - виключення не зробили навіть для громадян Білорусі.
Таким чином, на тлі пандемії сталася справжнісінька «карантинна анексія» Донбасу. І обмін полоненими на перекритій лінії розмежування знову про це нагадує. Belsat.eu