Сьогодні буде не про книги. Про українців в іспанських групах,чатах. Розкажу трохи про свій досвід. Ясна справа, що люди всі різні у всіх країнах. Але ця характерна риса дозволяти собі неповагу є тільки в наших спільнотах.

Пост 1. Одна жінка написала «Де купити в Барселоні вареники з вишнями?» Приходять відповіді «А самій слабо?» Наступна «Нащо вам вишні, от ми робимо з ківі, полуниці, апельсинів тощо» Наступний коментар «Їдь в Україну» Так під постом були і доречні практичні коментарі, назви магазинів, тощо. Але загалом відчуття зневаги, не може бути жодного питання де не отримаєш цього лайна.

Пост 2. Жінка питає де знайти в місті американську чи британську школу, де буде ухил на англійську + іспанська. Наступні 20 коментарів були присвячені в стилі «нащо вам та школа, вона ж дорога та багато руських» Жодної всратої назви! Але жінка не радилась з соціумом чи варто чи не варто. Вона сама чи з партнером прийняла таке рішення бо має на те свої підстави, які нікого не стосується. Все, тут крапка. Але ні, по суті відповіді дати ніхто не дав, проте кожен поділився своїм не прошеним досвідом та висновком.

Пост 3. Чоловік питає як можна добратись безкоштовно з точки А в точку Б. Відповідно коментар «халява закінчилась, ніяк» і тому подібні коментарі. Між «безкоштовно» та «халява» для мене емоціональна прірва. Чомусь відповідач не може допустити думки, що людина шукає інших людей, які прямують в цьому напрямку або чужий досвід такої подорожі велосипедом. Все, що я бачу зневажливе кваліфікація людини в «халявщик». Йому дивом не прилетіло «Як виїхав і чому не на фронті»

Якщо хтось ділиться невдачним досвідом перебування в іншій країні та питає чи варто сюди їхати - всі!!! Відповіді будуть про те, що не варто - грошей не платять, житла не дають, роботи не має, без знання мови нічого не можеш. Цікаво, що це пишуть люди які тут чомусь живуть. Тут не деінде і не в Україні) Все так погано, так погано, в жодному разі сюди не суйтесь))
Коли ми тільки виїжджали я в різних групах шукала варіант, щоб знайти квартиру в Польші - на той час у будь якому місті. Питала про ріелторів, які розмовляють українською, тощо. Тобто на питання «поділиться контактами ріелтора» я отримувала відповіді - в жодному разі не їдьте в Польщу) Садків не вистачає, поляки обурені, роботи не має, квартир не має. А ви шановні де живете? Де строчите повідомлення? В Польші? Чому ж ви нікуди не їдете? Що кажете? Ваші діти ходять і в садочок і школу? Не може бути!)

Складнощі є, це безперечно. Складнощі є всюди. І всюди однакові і одночасно різні - знайти квартиру, роботу, медицина, загальна інтеграція. Але знайти квартиру і в Україні ніколи не була такою вже простою задачею, а зараз з війною, з внутрішніми переміщеннями, що і казати. Але і в Україні і деінде це можливо. У всього є свої умови та ціна.

Такого не має в англомовних спільнотах (з досвіду чоловіка) Розказати про мінуси, про власний досвід - так, відповідно до питання, в межах питання. В межах якоїсь суспільно прийнятої культури.

Ділиться своїм дасвідом переселенця)

2 comments

Не знаю на якій платформі твої чати, у мене є такі групи у фесбуці. Просто ворота в пекло. Все так як ти описала. Мені здається це повноцінне дозвілля у людей пообсирати когось у коментах, надавати порад яких не просили, поставити діагнози/хрест на долі людини і тощо)…
Не маю жодного бажання і сил пояснювати та доносити щось до них, і просто мінімізувала цю мережу і ті чати, суто за потреби, і блокуючи, фільтруючи усіх хто порушує кордони.
Здається ті бабусі (не за віком, а за світоглядом) під підʼїздом, що казали «от хвойда, а то от наркоман» диджиталізувались і переїхали у соц мережі …)