У загальній психологічній картині епідемії незбагненним чином є сусідами безпрецедентні, хоча і вельми хаотичні зусилля держав, щоб утримати ситуацію під контролем, а також зростаюча байдужість і демонстративне, часом агресивне невігластво. Ми - абсолютно очевидна частина цього повільно світу, який самостійно себе вбиває, хоча і з поправкою на національний колорит. Масова втома і апатія українців більше не потребують будь-якої доказової бази.
Про те, з чого складається цей стан «апатії», і чи так воно жахливо і згубно, як про це говорять, пише в своїй статті «Коли опускаються руки» соціальний психолог Олег Покальчук.

Статтю також можна прочитати російською