Ну що мої читачі?
Повертаємось до улюбленої теми соціопати, психопати)
Сьогодні поділюсь відгуком на фільм «Солберн». Пишіть коменти ті, хто дивився.
Попереджаю, трохи спойлерів таки буде.
Трохи про сюжет - Олівер Квік, якому важко вписатися в середовище Оксфордського університету, потрапляє у захопливий світ Фелікса Кеттона, аристократичної та чарівної особи. Фелікс запрошує до Солтберна, великого маєтку своєї ексцентричної родини, обіцяючи Оліверу літо, яке назавжди закарбується в його пам'яті.
Скажу сразу для мене ніякої інтриги там в сюжеті не було зовсім. Загалом фільм нагадав мені «Неоновий демон» з Ель Феннінг у головній ролі та фільм «Паразити» 2019 року.
Ідея «eat the rich», яка доречі пролунала вперше ще під час французької революції, знаходить своє постійне втілення та дискусію у сучасності, як політичні гасла так і як культурний феномен.
Якщо в «Неоновому демоні» дівчата зʼїдають конкурентку фізично, випиваючи її кров (мене на фіналі фільму почало реально нудити і я вибігла з кінозалу, бо був дуже чуттєвий період мого життя. А так фільм тривожний але цілком не страшний) В «Солтберні» головний герой ніби міль, що вїдається до красивих речей та робить в ньому дірки.
Особливості фільму. Вирізняє цей фільм сцени сексуального характеру. Вони мають ознаки сексуальної девіації, але не ті, що зазвичай використовуються у кіно чи книгах. Деякі глядачі знаходять їх «огидними». Мені здається вони точно можуть зачепити «сором» і якість тіньові сторони.
Загалом це не мій жанр. Люблю більше реалізму, тому «Паразити» мені більше до душі. Багачі в «Паразитах» та Багачі в «Солберні» це дуже різні категорії. Як і бідняки) Мабуть ця гіпербелізація навмисна, трохи кепкую чи над глядачем чи над багачами? Вона як на мене зовсім не реальна.
Моя оцінка десь 7-8 з 10. Так що цілком раджу подивитись)
Повертаємось до улюбленої теми соціопати, психопати)
Сьогодні поділюсь відгуком на фільм «Солберн». Пишіть коменти ті, хто дивився.
Попереджаю, трохи спойлерів таки буде.
Трохи про сюжет - Олівер Квік, якому важко вписатися в середовище Оксфордського університету, потрапляє у захопливий світ Фелікса Кеттона, аристократичної та чарівної особи. Фелікс запрошує до Солтберна, великого маєтку своєї ексцентричної родини, обіцяючи Оліверу літо, яке назавжди закарбується в його пам'яті.
Скажу сразу для мене ніякої інтриги там в сюжеті не було зовсім. Загалом фільм нагадав мені «Неоновий демон» з Ель Феннінг у головній ролі та фільм «Паразити» 2019 року.
Ідея «eat the rich», яка доречі пролунала вперше ще під час французької революції, знаходить своє постійне втілення та дискусію у сучасності, як політичні гасла так і як культурний феномен.
Якщо в «Неоновому демоні» дівчата зʼїдають конкурентку фізично, випиваючи її кров (мене на фіналі фільму почало реально нудити і я вибігла з кінозалу, бо був дуже чуттєвий період мого життя. А так фільм тривожний але цілком не страшний) В «Солтберні» головний герой ніби міль, що вїдається до красивих речей та робить в ньому дірки.
Особливості фільму. Вирізняє цей фільм сцени сексуального характеру. Вони мають ознаки сексуальної девіації, але не ті, що зазвичай використовуються у кіно чи книгах. Деякі глядачі знаходять їх «огидними». Мені здається вони точно можуть зачепити «сором» і якість тіньові сторони.
Загалом це не мій жанр. Люблю більше реалізму, тому «Паразити» мені більше до душі. Багачі в «Паразитах» та Багачі в «Солберні» це дуже різні категорії. Як і бідняки) Мабуть ця гіпербелізація навмисна, трохи кепкую чи над глядачем чи над багачами? Вона як на мене зовсім не реальна.
Моя оцінка десь 7-8 з 10. Так що цілком раджу подивитись)
1 comment
Log in to comment
Шось у цьому є.