Обрання народним депутатом України мера Добропілля Андрія Аксьонова, відомого проведенням референдуму про створення «ДНР», викликає, звичайно ж, шок у багатьох українців. Як може стати депутатом людина, яка відкрито брала участь у діях, спрямованих на розчленування країни, до того ж - з російським паспортом?
А легко, якщо це - людина Ріната Ахметова. Тому що українська політика - це боротьба кланів, а не воля виборців. Десь ці кланові інтереси виражені не так явно - і тому бізнес-партнеру Ігоря Коломойського доводиться боротися за мандат з іншими претендентами. А десь олігарх - повновладний господар регіону і депутатом Верховної Ради стане той, кого він призначить. Як і керівником місцевої влади. Як і місцевим депутатом.
Просто на довиборах до парламенту це проявляється з усією виразністю. А на звичайних виборах, коли мільйони людей без особливих коливань голосують за список якихось «слуг», навіть не намагаючись зрозуміти, хто всі ці люди і кого вони представляють насправді, ми цікавимося результатами політичних партій і груп. Якби Аксьонов балотувався б на звичайних виборах, його, швидше за все, навіть і не помітили б на тлі Медведчука та інших «колишніх». І, до речі, ми справді впевнені, що Аксьонов буде першим депутатом із російським громадянством? Дійсно?
Так що скандал з Аксьоновим нам гарантований тільки в разі, якщо його обранням вирішать скористатися недоброзичливці Ахметова. І це аж ніяк не обов'язково будуть патріоти, навпаки - самі що ні на є прихильники Кремля, які хочуть монополізувати свою пристрасть до Путіна. І навпаки - Ахметов завжди готовий протистояти тим, хто за допомогою цієї пристрасті намагається відібрати у нього контроль над Донбасом.
Ось, власне, і вся українська політика. А виборці? А виборці - статисти в цьому театрі олігархів. І так буде до того часу, поки олігархи залишатимуться господарями української економіки. Будемо обирати тих, на кого вони покажуть пальцем - від президента до депутатів.