Президент Білорусі Олександр Лукашенко прибув до Росії для переговорів зі своїм колегою Володимиром Путіним.  Ці переговори цілком можна назвати секретними, президенти будуть розмовляти один на один.  І за підсумками зустрічі не планується підписувати будь-які документи.  Але справа, звичайно ж, не у документах.  Ми добре пам'ятаємо, як у дні першого Майдану на такі ж зустрічі з Путіним літав до Росії Леонід Кучма.  І як у дні другого Майдану літав на такі ж зустрічі Віктор Янукович.  Теж не підписували ніяких конкретних документів.  Але мета цих візитів, як і поїздки Лукашенка, була спільною - протистояти власному народові.
 
Ще недавно Лукашенко намагався маневрувати між Росією і цивілізованим світом, Росією і Китаєм.  Вітав у Мінську високопоставлених американських чиновників.  Говорив про диверсифікацію енергетичних поставок.  Але все це мало значення тільки до того дня, коли виявилося, що білоруський народ більше не бажає жити під правлінням свого анахронічного правителя.  Що білоруси більше не бажають закривати очі на систематичну фальсифікацію результатів виборів у своїй країні.
Що режим Лукашенка - як це і буває з будь-якими автократичними режимами - остаточно себе вичерпав.
І тут же з'ясувалося, що у Лукашенка тільки один союзник у цьому світі - Путін.  Тому що у Путіна точно такий же анахронічний огидний режим, точно такі ж
фальсифікації.  І, між іншим, точно такі ж громадяни, які терплять-терплять, а  одного прекрасного дні так само повстануть і знесуть Путіна з його камарільєю так, що мало не буде ні правителю, ні його зграї, ні навколишньому світу.
Тому Путін живе у постійному страху перед демократією і власним народом.  І це смертний страх.  Тому він і готовий сьогодні підтримати Лукашенко, незважаючи на очевидну антипатію до білоруського президента, який, не дивлячись на постійні вмовляння, так і не погодився на знищення своєї країни і її приєднання до облізлої путінської імперії.  Може, погодиться зараз - щоб білорусам і всім іншим все остаточно стало ясно і про Лукашенка, і про Росію.
Головне питання, втім, навіть не у ліквідації білоруського суверенітету.  З чим би не погодився Лукашенко, це буде лише тимчасове рішення для його країни.  Головне питання - до кого поїде Путін, коли десятки тисяч росіян протестуватимуть на вулицях Москви та інших міст його країни, коли ОМОН буде не справлятися, а функціонери «Єдиної Росії - пакувати валізи для втечі з країни або переїзду до слідчого ізолятору.  Ми розуміємо хто може допомогти білоруському диктатору, але хто ж допоможе російському? Espreso.tv