Після визнання американським президентом Джозефом Байденом того, що президент Російської Федерації Володимир Путін є вбивцею, у відносинах між США і Росією і - ширше - між Росією і цивілізованим світом починається новий етап. Етап, коли речі будуть називати своїми іменами, а конфронтація з принципових питань виглядає неминучою. І в Москві, між іншим, визнали це, негайно викликали свого посла з Вашингтону.
Для України це означає перш за все те, що прагнення нашої країни до відновлення територіальної цілісності і протистояння російської агресії отримає новий імпульс, новий рівень підтримки і у Сполучених Штатах, і у інших західних країнах. Питання в тому, наскільки наша держава буде відповідати цьому новому рівню. Наскільки президент України відповідає тому виклику, перед яким опинилася наша країна на тлі цієї нової американсько-російської конфронтації. Наскільки є розуміння того, що тепер з Путіним не вдасться домовитися взагалі ні про що, більш того - російський президент цілком здатний прагнути до ескалації, щоб продемонструвати американцям свої можливості. Що доведеться боротися з олігархами насправді, а не у відеозверненнях. Що доведеться розбиратися з тими, хто брав участь у втручанні в американські вибори. Що доведеться очищати українську владу від тих, хто працює на Москву і від тих, хто їй співчуває. Що доведеться погодитися з необхідністю об'єднання патріотичних сил - навіть якщо таке об'єднання огидно самій логіці войовничого популізму.
Це і є головні завдання української влади на найближчий період - зрозуміло, окрім боротьби з пандемією, крахом економіки і іншими нашими проблемами. Але без вирішення цих завдань, без підтримки цивілізованого світу Українській державі просто не вижити.