Впервые в Украине Национальный фонд исследований провел конкурс научных проектов. В отборе достойных принимали участие зарубежные и отечественные эксперты. Казалось бы, это круто — лучшие научные идеи получат финансовую поддержку, но есть несколько «но». Они возникли там, где работали отечественные эксперты. Эффективно ли распределены гранты между научными группами, можно ли было с большей пользой потратить государственные средства, которых и так не хватает, — читайте в статье Ростислава Панчука «Как «хакнуть» фонд исследований, или Конкурс научных проектов по-украински».

Цю статтю можна прочитати українською.

2 comments

Я была среди участников. И экспертов параллельного конкурса. Те проекты, что рецпензировала я, получили примерно те оценки, что я и поставила. А вот мой, а я знаю, что 1 эксперт поставил больше 90 баллов, получил меньше 79. Значит, остальные должны были поставить 50-60. При том, что мы соответствовали всем критериям конкурса и наши исследования уникальны в Украине, на их базе создаётся аллергопрогноз, при около 30% жителей Украины, страдающих аллергией. И сравнивая свой проект с теми, что я читала, я понимала, что написан он, так как нужно, что и подтвердил эксперт, поставивший высокую оценку. Но....
Ну, а мені текст "ліг". Дуже схоже, що так і було. Втім, це хоч і розкриває, але не вирішує мого питання. На конкурс ми подали проєкт, який би передбачав купівлю швейцарського приладу автоматичного моніторингу пилку. Наразі ми проводимо аеробіологічні дослідження в Україні все ще на рівні з Європейцями і робимо алергопрогнози, які можна побачити на сайті allergy.org.ua. Я є членом правління Європейського аеробіологічного товариства, представляю в Україні Європейську Аероалергенну Мережу (polleninfo.org), є президентом Асоціації аеробіологів України. Зараз ми включені у декілька міжнародних програм, включаючи ті, що фінансуються Європейською Комісією. Європейців цікавлять наші дані, грошей на дають, втім, дозволяють співпрацювати, писати спільні наукові статті. Втім, автоматизація аеробіології вже розпочалась, і всі колеги-європейці з різних фондів і грантів роздобувають автоматичні прилади моніторингу пилку. Наді мною вже відкрито глузували - мовляв, де візьмеш гроші ти у бідній Україні? Ну, щоб продовжувати дослідження і так само гідно представляти Україну у Європі й надалі, щоб зайти у нову, автоматичну мережу моніторингу, яка прийде на зміну тій, яку я наразі, представляю. Я мала сподівання на Фонд, пройшла тренінг у Швейцарії з автоматичного моніторингу, знайша виробника приладу, який виграв європейський тендер, ціна питання, наразі, у 110 тисяч Євро, подала заявку. Знаю, що один з рецензентів поставив дуже високу оцінку проєкту.. Але чомусь середня менше 79 і фінансування нам не світить. Втім, це не знімає питання придбання приладу! Він нам конче необхідний, щоб не випасти з обойми, не втратити обертів, щоб давати українцям найточнішу інформацію щодо алергенних ризиків. Адже на алергію до пилку дерев, злаків, амброзії, страждає не менше 30 % населення України. І під час коронакризи ми вели велику заспокійливу роботу, пояснюючи, як симптоми алергії відрізняються від вірусних. Відтак, прошу допомоги у зборі коштів на прилад чи поради, де шукати кошти в Україні.
Пишу сюди, бо на сайті під статей мій комент чомусь не відображається. Але нам, дійсно, зараз дуже потрібна отака наукова допомога.