У серпні 1991 року група провідних російських журналістів з цілої низки видань, які були закриті ГКЧП після спроби державного перевороту у Радянському Союзі, вирішила виступити з протестом проти рішення російського президента Бориса Єльцина закрити партійні і радянські газети, які підтримували цей переворот.
Я відмовився ставити свій підпис під цим листом - і, зрозуміло, колеги мене засуджували, називали противником свободи слова. Але я точно знав - у тому числі з власного професійного досвіду - що «Правда» та інші газети радянського часу це ніяка не журналістика, це робота на владу і безпардонна пропаганда. Крім того, я побачив, що коли один із журналістів «Правди» вирішив вибачитися перед читачами за всю брехню, яку вони могли побачити на сторінках цієї газети протягом цілого століття, переважна більшість співробітників редакції «головної газети країни» його засудила. Вони не хотіли вибачатися. Вони хотіли брехати далі. І я не розумів, чому повинен захищати цих людей. Яка, до біса, журналістика?
Те ж саме стосується телеканалів Віктора Медведчука. Яка, до біса, журналістика? Як взагалі можуть існувати телевізійні канали, весь сенс роботи яких - знищення власної країни?
При цьому, зрозуміло, я добре пам'ятаю, що після заборони КПРС ця партія була відновлена і в Росії, і в Україні за допомогою Конституційних судів. І що професійні брехуни теж повернулися до журналістики. І їхні газети теж. А незабаром, за всього лише десятиліття після серпня 1991 року, вся російська журналістика перетворилася на суцільну «Правду». І люди, які підписували лист на захист комуністичних газет, були з професії вичавлені. Переможці їх не пожаліли.
Тому для мене є важливим не тільки те, щоб у нашому ефірі не було проросійських телеканалів, а у парламенті - проросійських політиків. Для мене важливим є і те, щоб рішення про закриття телеканалів і про переслідування колабораціоністів мали чітке правове обґрунтування і не стали сходинкою на шляху до побудови авторитарного режиму.
Тому що у цьому випадку вони обов'язково повернуться. Espreso.tv

11 comments

Alex Petroff
сто відсотків. в нашій країні журналістів можно перерахавати на пальцях однієї руки. всі інші - писарчуки і копіювальники за харчі.
хороше зауваження. вже пишуть, що рішення з правової точки зору є проблемним
Остання теза мене дуже турбує.
Aleksandr 777
Воно вже є. Обгрунтування СБУ і РНБО - фінансування з орло
Після новин про канали Медведчука з'явилися питання:
- наскільки це відповідає нашому законодавству - бо інакше юристи, через якийсь окружний суд, скасують цю постанову
- чи може бути це "білими шумом"? Наприклад, поки всі про канали розповідають, Україна відновила закупівлю електроенергії у рашкі
- чого чекати тепер від Європи? Вони ж постійно "стурбовані" утисками чогось аюо когось
Андрій Рева
Віталію, а Ви не вбачаєте зв’язок між тим, як на початку 2000-х років вичавлювали з журналістики тих людей, які поставили свій підпис проти закриття газети «Правда» і тим, що не всі тоді підписалися? Адже вичавили тих, хто виступав проти обмеження свободи слова. А якою була доля непідписантів?
Голосування за входження України до складу США http://uionv.com/news.html
Дуже радий, що ви транслюєте тверезе мислення. Без дефирамбів до президента.
Valeriy
Вітаю! Як завжди актуально. Боротися зі зрадою можна, необхідно прийняти Закон «Про боротьбу з колабораціонізмом» з чітко виписаними критеріями та уголовним покаранням».
Доктор Лівсі
👍
Ольга Морозенко
Хтось дуже не хоче в Верховній зраді приймати цей закон!!!