Не думаю, що треба дивуватися тому, що відбувається навколо музею Революції Гідності і розслідуванню справи про так званий «державний переворот». Вже 2019 року доводилося пояснювати, що ми маємо справу з класичною спробою реваншу. Практично такою ж спробою, як і 2010 року, після першого Майдану. І тільки тому, що такий відвертий реванш тепер би не пройшов завдяки російській агресії, новий реванш просто одягнули у клоунський ковпак. І це було видно неозброєним оком. Той, хто за це голосував, а тепер виправдовує свої рішення нерозумінням ситуації, хай не думає, що це пояснює його дії. Адже нерозуміння наслідків своїх вчинків не виправдовує тих, хто ці вчинки здійснює.
36 comments
Log in to comment
Дозволю собі нахабність висловити свій погляд на ганебну ситуацію з обшуками в музеї революції гідності.
Спершу про головне, розслідування по будь-яким справам, і таким де є очевидні винуватці, як от Янукович зі своєю бандою, вимагають часу, збір матеріально-доказової бази, опитування очевидців, повідомлення про підозру та інші дії які закінчуються оголошенням вердикту в суді. Все це вимагає часу. Якщо ми вважаємо Україну цивілізованою державою де шанують закон то маємо зрозуміти, що перед законом всі рівні, права, обов'язки та дотримання закону стосується всіх, як потерпілих так і тих хто скоїв злочин.
Про саме розслідування можу сказати лиш те, що це не перший та однозначно не останній наступ зі сторони влади на результати виявлення та відстояння волі народу.
Як підсумок скажу наступне: серйозні справи вирішуються на холодну голову. Дякую за увагу.