31 січня 1990 року я працював над репортажем до «Молоді України», присвяченим відкриттю першого «МакДональдс» на території Радянського Союзу. Змушений зізнатися, що я не відстоював багатокілометрової черги до фаст-фудного ресторану, бо за рік жо того у значно кращих погодних умовах відвідав перший «МакДональдс» на сході Європи, у Белграді і знав, як там все облаштовано.
Тим більш, що головною принадою московського ресторану «МакДональдс» був зовсім не гамбургер. Головною принадою московського ресторану була очередь.
Багатокілометрова, багатогодинна, розбурхана, ця столична черга у найбільш пихатому місті Радянського Союзу точно й однозначно демонструвала, яка цивілізація перемогла навіть у такій фігні, як приготування якоїсь нещасної котлети з булкою. Навіть у такій!
І тепер, коли останні «совки» колишньої московської провінції ображаються на майстра з котлет за те, що його автомати не спілкуються з ними єдино правильною мовою і навіть по-дитячому погрожують бойкотом, для мене це ще один доказ остаточної перемоги вільного світу над ідіотизмом радянського минулого. Перемоги навіть у замовленні якихось нещасних котлет.
Sorry, babushka!