Відставка Дмитра Разумкова з посади голови українського парламенту є цікавою навіть не розколом у популістської команді, яка брала участь у здійсненні олігархічного проекту “Слуга народу”. І не особистим конфліктом Зеленського і Разумкова або Разумкова і Єрмака
Ця відставка демонструє, що президента Зеленського і його офшорне оточення не влаштовує навіть декорація парламентаризму, яку намагався забезпечити Разумков.  Навіть видимість процедури, яка була важливою спікеру просто для збереження обличчя.  Тому що після появи “монобільшості” у Верховній Раді парламент - давно вже не парламент.  З Разумковим або без нього.
 Але Зеленського і його соратників дратувала навіть видимість парламентаризму.  Навіть те, що спікер намагався думати про власне майбутнє в той час, як випадкові люди при владі намагаються щосили експлуатувати поточний момент.  Разумков став жертвою саме цього невгамовного бажання президента і його оточення якнайшвидше  знищити інституції Української держави, а значить - саму державу.
 І цим своїм бажанням Зеленський нагадує раннього Лукашенка. Спікери Верховної Ради Білорусі, яким довелося працювати із президентом-популістом, теж не були його ворогами.  Ці радянські у недавньому минулому політики намагалися просто працювати за правилами. А Лукашенку начхати було на будь-які правила.  Йому потрібна була вся влада.  Всі гроші. Його єдиною державною інституцією були силовики - що і довів недавній розгін білоруських протестів.  І він розігнав парламент і замінив його безглуздою декорацією.  Настала справжня диктатура.
Україна з 2019 року розвивається за тим самим огидним сценарієм - сценарієм захоплення держави, знищення її інституцій, узурпації влади.  Але є одне але".
Лукашенко творив свій білоруський кошмар на російські гроші.  Саме вони - а не тільки дурість і інфантильність білорусів - були фундаментом його режиму.  У розпорядженні Зеленського є дурість і інфантильність українців, але ось тільки грошей немає.  Захід не буде фінансувати провінційний авторитаризм пройдисвітів.  Росія дасть гроші тільки у тому випадку, якщо Зеленський покладе Україну до ніг Путіна - а ніякої можливості зробити цього у нього немає. Суспільство не допустить, та й олігархи разом із оточенням Зеленського впевнені, що “Техас повинні грабувати техасці”, а не приїжджі з Москви або Петербургу.
Тоді що ж буде?  Не буде узурпації?  Буде, ще й як буде.  Буде узурпація і буде крах - як і у 2014 році Українська держава разом з її економікою, соціальною сферою та безпекою обрушиться прямо на голови здивованих українців.  Сила удару буде значною.  Помітять всі, навіть найбагатші і навіть найобмеженіші.  Всі, крім Зеленського - але його думка вже нікого не буде на той час цікавити.
Це і буде те щеплення від популізму і авторитаризму, на яке ми заслужили.