я, як гібридний українець, що всі свої 34 роки прожив на сході (народився і більшість життя - в Слов'янську, 8 років жив у Харкові), і досі спілкуюсь, на жаль, переважно російською. Бо українською нема з ким, та й морально дуже важко, бо оточення надто агресивне. Завжди обираю україномовний контент, коли є вибір між ним та російськомовним, але не маю нічого проти російськомовного, якщо він проукраїнський. Я вважаю, що важливо орієнтуватись не тільки на ядро патріотичної спільноти, але й на людей, які не є ватниками, сепарами, але в той же час з підозрою ставляться до яскраво виражених патріотів чи націоналістів. Якщо шановний автор продовжить писати переважно російською, на мою думку, це не зробить великого зла, а навпроти, може навіть принести більше користі, бо пропаганда здорового глузду - це дуже важливо, і людина, що вагається у своїх поглядах, краще її сприймає, коли вона подається зрозумілою та близькою їй мовою

Я думаю, що можна і в Харкові спокійно спілкуватися українською мовою, не зустрічав тут агресивного оточення, але зустрічав україномовних харків'ян, які не мали проблем. Вважаю, що не обов'язково шукати собі когось, хто буде з Вами говорити українською, коли Ви самі можете спілкуватися українською мовою і Вас прекрасно зрозуміють) Справа то в тому, що на території Східної України теж живуть українці, хоч і русифіковані.

С большим уважением к вам. Живу в России, другого языка не знаю

так, у Харкові таких проблем майже не було. Але рідний Слов'янськ, де я й зараз живу - це, м'яко кажучи, не дуже комфортне місце для спілкування українською. Звісно, вимагати від когось переходити на Мову - то дурне, але просто реакція на мою українську дуже різна від людей у різних містах.

Віталію, звичайно, напевно машинально обрав українську. Але треба визнати, що Ваша праця важливіша саме для російськомовної аудиторії. Навіть для аудиторії в Росії. Тому є сенс все ж залишити російськомовним. Нам усім важливо, щоб українська ідея не "окуклювалась" і не займалась "агітацією серед своїх". Треба планомірно виходити за межі. Зрештою, чергування російських і українських текстів може виявитись непоганим компромісом. Гіпотетичнй російський читач час від часу бачитиме, що це канал (і) український. І намагатиметься вчитатись навіть в українські тексти (бо ж цінує вас як автора і не випадково підписався). Я прекрасно знаю, що Ви не адепт русифікації чи "какой разніци".

Я копирую Ваш текст и пересылаю в Россию. Есть у меня там несколько адекватных людей. Только поэтому я за русский язык. Ваша работа очень важна для российских граждан, кто там при разуме. Неправильно их отрезать.